ЛІСОКУЛЬТУРНА СПРАВА У ДП «МЛИНІВСЬКИЙ ЛІСГОСП»

«ДУБ ЛЮБИТЬ РОСТИ В ШУБІ»

У ДП «Млинівський держлісгосп» відбулася нарада, на якій підбили підсумки роботи лісівників у першому кварталі цього року. Учасники заходу по­бували на кількох об’єктах лісокультурного виробництва, зокрема в тепличних відділеннях, лісорозсадниках і на лісокультурних площах, які створені в останні шість років, іншими словами, ознайомилися з методикою вирощу­вання лісу, як кажуть, від А до Я. Нарада проводилася на базі Млинівського і Дублянського лісництв.

Найперше – товариство лісівників оглянуло кілька площ у Млинівському лісництві – так би мовити, в царині ліс­ничого Івана Карпуня і його помічника Аркадія Чорного. Обидва фахівці гідно представили те, над чим натхненно трудилися впродовж тривалого часу. А їхній професіо­налізм уже на ділянках із модриною, дубом звичайним і | червоним належним чином оцінила головний спеціаліст Рівненського обласного управління лісового і мис­ливського господарства Людмила Ковальчук:

Неозброєним оком вид­но, що площа доглянута. В останні роки в Млинівсько­му держлісгоспі» спостері­гається позитивна динаміка в лісництвах. Новації на підприємстві – актуальні саме для південної частини Рівненщини, де багаті типи лісорослинних умов, які потребують значних затрат для того, щоб через 5-7 років перевести дуба в по­криту лісом площу чи іншу головну породу, яка культивувалася на тій чи іншій площі. Зазначу, що керівництво Млинівського держлісгоспу значну увагу приділяє лісокультурному виробництву, незважаючи навіть на те, що воно потребує великих затрат, – підсумувала Людмила Василівна.

За її словами, в держлісгоспі запроваджена технологія проведення механізованих доглядів за лісовими культу­рами і якраз це дає можливість досягти позитивних ре­зультатів. А ще тут рахують кожну копійку і в підрозділах господарства продумано і виважено знаходять здоровий компроміс між економічними, екологічними і, власне, лісівничими напрямками. Важливо, що домінують у цьому компромісному поєднанні лісівничі питання.

Не секрет, що вдається досягти цього завдяки чудовому тандему директора держлісгоспу Бориса Курицького і головного лісничого Олександра Целюха. які піднімалися щаблями лісівничої ієрархії і, врешті посіли найвищі, всотуючи досвід, знання на кожному з тих професійних етапів. А ще зуміли налаштувати і зорієнтувати відносно молодий колектив на досягнення спільної мети.

До речі, в ході наради обговорювалися чимало техно­логічних питань, зокрема, підбору порід дерев для нашої кліматичної зони (модрина, дуб звичайний і червоний). Якщо садити модрину – то чистими рядами і не більше сто -сто п’ятдесят штук на гектар, максимум – до двохсот. Утім, для лісівників головне не скільки посадили, а скільки дерев перевели у покриту лісом площу.

До речі, комплімент фахівцям і керівникам Млинівського лісництва від Людмили Ковальчук: культури дуба звичай­ного на одній із площ – еталон культур, які мають бути в умовах нашого типу лісорослинних умов, де найважче проводити лісовідновлення, де багаті грунти і швидко виростають трав’янисті і деревні породи і на це витрача­ються значні кошти, щоб досягти відповідного результату.

А ця інформація деяким хронічним критикам діяльності лісівників, які інколи безапеляційно заявляють: мовляв, у лісі нічого немає, лише ростуть одні кущі. Тож настав час просвітити їх, зокрема їм слід засвоїти такий термін, як «дуб любить рости в шубі, але з відкритою головою» тобто свідомо частково біля насаджень із дубом залиша­ють кущі, щоб дерево тягнулося доверху і в нього не було бічних гілок, адже дуб – не яблуня. Тобто кущі в лісі – не ознака, що там нічого не росте: із професійного погляду вони в лісі просто необхідний компонент.

Побували учасники наради в теплицях і розсаднику Млинівського лісництва: затрати на вирощування садівного матеріалу в теплицях більші, але кінцевий результат, особливо в умовах надмірної спеки – вагоміший.

Кілька слів про заповідник урочище Хвороща, площа якого сягає більш як 32 гектари. Як поінформував дирек­тор Млинівського держлісгоспу Борис КурицькиЙ, вирубки в заповідній зоні заборонені. Отож лісівники мають намір прокласти урочищем стежку, аби кожен зміг ознайоми­тися зі структурою лісового фонду урочища, що тут є, де і що сохне, випадає і т.д,

СОСНА «МУШЄ БИЧ»

Згодом учасники наради перекочували в Дублін­ське лісництво на Демидівщмні, де оглянули кілька об’єктів. Під час огляду однієї ділянки з дубом звичайним і червоним йшлося про важку і водночас відповідальну працю лісокультурниць які за складних погодніх умов як скажімо, за нинішньої спеки, сумлінно трудяться.

До речі, фахівець з обласного центру адресувала комплімент лісничому Василю Янушу, його помічнику Ле­оніду Калінобродському, всьому колективу Дублянського лісництва: один із розсадників в урочищі «Свищів», на думку Людмили Василівни» претендує на статус ідеаль­ного. Майстром лісу тут – Валерій Ганджук із Вишневого: толковий, скромний, працьовитий, порядний саме так охарактеризував свого підлеглого лісничий Василь В’ячеславович, а також Борис Курицький. За підсумкаи І кварталу його відзначено грамотою як кращого майстра лісу держлісгоспу.

У Свищівському лісі Людмила Ковальчук ініціювала дис­кусію щодо вирощування соснових культур. Ось думка ди­ректора Млинівського держлісгоспу Бориса Курицького:

- Слід створювати чисті і змішані соснові насадження. По-перше, і до нас їх хтось вирощував, тож і після себе маємо залишити щось людям. По-друге, це захист і прихист для диких тварин, бо сосна створює затінок, а по-третє, слід пам’ятати про лісову естетику – у нас мають бути змішані широколистяні ліси. Іншими словами, де сосна росла, там її слід садити, тобто, як кажуть поляки сосна «мушє бич».

Обговорили лісівники ще одне важливе питання аби держава ухвалила рішення щодо лісових насаджень, які виросли на невикористаних паях. Скажімо, в Польщі для тих, хто на сільськогосподарських паях вирощу ліс, держава упродовж п’яти, шести років надає суттєву фінансову підтримку.

На профспілкових зборах працівників держлісгоспу було ухвалено рішення про щоквартальну оцінку діяль­ності його структурних підрозділів. За підсумками трудового суперництва в І кварталі переможцем визнано колектив Дублянського лісництва з виплатою премії працівникам згідно з умовами колективного договору.

Грамотами обласного управління лісового і мисливсь­кого господарства нагороджені лісничий Млинівського лісництва Іван Карпунь, помічник Дублянського лісничого Леонід Калінобродський. За вагомий внесок у дочасне закінчення весняної лісокультурної кампанії Почесною грамотою нагороджений лісничий Дублянського лісництва Василь Януш.

На завершення зазначу: млинівські лісівники працюють не для «показухи», а уквітчують нашу землю зеленими шатами. Шана і вдячність їм за те.